Головна сторінка

Головна сторінка

МАКСИМЕНКО Сергій Дмитрович – директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, дійсний член (академік) НАПН України, доктор психологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік-секретар відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, дійсний член Міжнародної ради психологів (США), іноземний член Російської академії освіти (РАО), дійсний член Європейської академії природничих наук (ФРН. м. Ганновер), голова Товариства психологів України, голова експертної ради ВАК України з психологічних наук, член науково-методичних рад Головного Управління державної служби України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Державної прикордонної служби України, Міністерства охорони здоров'я України, Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, член експертної ради з гуманітарних і соціальних наук при Державній акредитаційній комісії України.

Автор 640 наукових праць, із них 26 монографій, 17 підручників і 32 навчальних посібників, автор першого в Україні підручника «Психологія особистості» та підручників для вищої школи – «Загальна психологія (українською – 4 перевидання, російською – 7 перевидань, та англійською мовами), «Експериментальна психологія», «Військова психологія», «Генетична психологія», «Медична психологія», «Патопсихологія» та інші. Підготував 38 докторів і 178 кандидатів психологічних наук. Відомий вчений у галузі загальної, генетичної, медичної, вікової, педагогічної психології та методології і теорії розвивального навчання; ним розроблено і обґрунтовано принципи побудови екпериментально-генетичного та генетико-моделюючого методу. Формуючі та діагностичні методи, розроблені С.Д. Максименком, занесено до Європейського банку дослідницьких процедур в галузі лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка (м. Мюнхен). Як член Міжнародної Ради психологів, С.Д.Максименко є координатором досліджень щодо розроблення та використання експериментальних методів у сфері навчання та розвитку особистості. На основі циклу теоретико-експериментальних робіт та генетико-моделюючого методу під керівництвом С.Д.Максименка створена наукова школа генетичної психології.

Нагороджений орденами «Знак пошани», «За заслуги» III ступеня (2004 р.), «За заслуги» II ступеня (2011 р.), медалями «За сумлінну працю» та Альберта Швейцера Європейської академії природничих наук (ФРН, м. Ганновер), почесними грамотами Верховної Ради, Кабінету Міністрів України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2010 року.

Ювілей Сергія Дмитровича Максименка

15 грудня 2011 р. відзначає свій славний ювілей Сергій Дмитрович Максименко – дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту психології НАПН України ім. Г.С.Костюка, завідувач лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці цього ж інституту, Академік-секретар  відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат державної премії України, нагороджений численними орденами та медалями України, а також Почесними грамотами Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства освіти України. С.Д.Максименко є автором понад 640 наукових праць, серед яких 17 підручників для студентів ВНЗ, 32 навчальних посібники, 26 монографій з методологічних проблем розвивального навчання, психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології; підготував 38 докторів і 178 кандидатів психологічних наук.

Список його посад та регалій можна продовжувати ще довго: Сергій Дмитрович ніколи не спочиває на лаврах, а береться за нову й нову роботу, щоразу відповідальнішу й складнішу. В особистості цієї людини щонайуспішніше поєднуються високий професіоналізм, найширша ерудиція, неперевершений організаторський талант, міцна ділова хватка і життєва мудрість, багатократно помножена на душевну красу, ліризм і м’якість. Сергій Дмитрович утілює свій науковий і життєвий оптимізм не лише у високочолих наукових монографіях, які заслужено здобули визнання й високі оцінки на теренах України і за кордоном, не тільки в розбудові української психології, але й у повазі та любові до співробітників і учнів, у плеканні молодого покоління, в збереженні теплої та людяної атмосфери інституту в нинішній непростий час. Багато хто з нас, його колег і наукових однодумців, можуть назвати Сергія Дмитровича своїм Учителем, котрий істотно вплинув на нашу професійну долю та фахове становлення. Працюючи в лабораторії психології навчання під керівництвом С.Д.Максименка, ми вчимося осягати нові обрії нашої професії. Людина щира і щедра на ідеї, Сергій Дмитрович бачить потенціал своїх учнів і активно сприяє його розвитку, до кожного підходить з повагою і батьківським піклуванням. Наш Учитель – це саме та людина, котра вміє не лише співчувати, але і радіти досягненням інших. Саме тому, перебуваючи у відрядженнях на наукових конференціях та з’їздах психологів (і то не лише в Україні, але і на теренах усього пострадянського простору, а також у далекому зарубіжжі), ми часто зустрічали людей, котрі розчулено і з великою теплотою відгукувалися про Сергія Дмитровича не лише як про свого мудрого і вимогливого наставника у професії, а і як про чуйну, веселу, дотепну, напрочуд щиру й щедру людину, життєдайний оптимізм і невгасима енергія котрої раз по раз переборює всі труднощі й перепони, а іскрометний гумор бадьорить і каже нам: ніколи не втрачайте ні гідності, ні людяності, що б не відбувалося у вашому житті.

Безумовно, власне особистість ученого не менш важлива для розуміння його впливу на нашу науку, ніж написані ним тексти. С.Д.Максименко своєю непересічною особистістю і прикладом власного життя висвічує дорогу багатьом людям. У подоланні спокуси «мідними трубами» він є для нас прикладом мудрості, виваженості та далекоглядності. Це робить Сергія Дмитровича особистістю, масштаб якої цілком відповідає масштабові його фундаментальних інтелектуальних досягнень.

Існує думка, що кожна людина приходить у цей світ, аби своїм життям удосконалити два найголовніші надбання роду людського – вміння любити та здатність прощати. Сергій Дмитрович самовіддано любить свою родину, уважний і турботливий у ставленні до друзів чи бодай просто людей, котрі звернулися по допомогу або потребують поради у життєвій скруті. Не рахуючись із власним часом і самопочуттям, він щедро віддає свої сили, фундаментальні знання, багатий фаховий досвід численним учням та студентам. Без щонайменшої тіні кар’єрних заздрощів чи професійних «ревнощів» Сергій Дмитрович завжди щиросердно допомагає молодим колегам успішно проходити нелегкий шлях до найвищих наукових щаблів.

Про вміння цієї людини прощати хотілося б сказати особливо, адже ця особистісна риса притаманна, на превеликий жаль, далеко не всім людям, наділеним владними повноваженнями. Міцні корені автентичної людської порядності й душевної мудрості, котрі йдуть від глибоко шанованої Сергієм Дмитровичем батьківської родини, завжди утримували його на гідній висоті людського духу.

Отже, зі славним ювілеєм Вас, дорогий і шановний наш Сергію Дмитровичу!

Щастя Вашій оселі і Вашій родині!

Хай у Вашім житті повсякчас, як і нині,

Будуть сонячні ранки і зоряні ночі,

Хай життя, наче річка бурхлива, хлюпоче!

Хай здійсняться всі мрії й народяться нові.

Море радості Вам, і наснаги, й любові!

Колектив співробітників лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці

Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України

БІОГРАФІЯ С.Д.Максименка від С.І.Болтівця

Максименко Сергій Дмитрович (н. 15.12.1941) - д-р психологічних наук (1991), проф. (1992), зав. кафедри педагогіки та психології Нац. мед. ун-ту ім. О.Богомольця (1993), директор Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПНУ (1997); дійсний член Міжнародної ради психологів (США, 1991); дійсний член АПН України (1995); Заслужений діяч науки і техніки України (2000 р.): академік-секр. Відд. «Психологія, вікова фізіологія та дефектологія» АПНУ; голова Т-ва психологів України (1998); декан медико-психологічного ф-ту Нац. мед. ун-ту ім. 0.0.Богомольця (2000); голов. ред. «Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка», ж. «Практична психологія та соціальна робота». Закінчив Київський держ. педагогічний ін-т (1965). У 1989 р. захистив докт. дис. на тему «Експериментальний метод у віковій та педагогічні психології». Вчитель, заст. дир. Дарницького дит. буд. (1965); викл., ст. викл. кафедри психол. Київ. держ. пед. ін-ту ім. М.Горького (1970); заст. дир. НДІ психології УРСР (1975); зав. лаб. психол. навчання НДІ психології УРСР( 1985).

Нагород, орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами МОН України.

Засновник української наукової школи генетичної психології. Автор понад 400 наук. праць (у т.ч. 10 підручників, 12 монографій). Підготував 18 докт. та 170 канд. психол. наук.

Розроблені С.Д.Максименком формувальні й діагностичні методи включені в Європейський банк дослідницьких процедур з лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка (Мюнхен).

Наук. праці: Психолого-педагогічні аспекти формування особистості в навчально-виховному процесі. - К., 1981; Проблеми розвиваючого навчання. -К., 1997; Основи генетичної психології. - К., 1998; Основи загальної психології. - К., 1998; Общая психология: учебник. - М., 1999; Загальна психологія: Навч. посібник. - К., 2000; Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии). — М.-К.. 2000; Загальна психологія: Підручник. - К., 2000; Общая психология: Учебник. -- М.-К., 2001; Розвиток психіки в онтогенезі: В 2-х т. - К., 2002; Основи військової психології: Підручник. - Хмельницький, 2002; Експеририментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посібник. — К., 2002; Психологічні засади взаємозв'язку професійного навчання і розвитку особистості майбутнього фахівця: Навч. посібник. - К., 2003; Загальна психологія: Підручник. - К., 2004; Общая психология: Учеб. пособие. - М.-К.,2004.

                                                                                                            С.І.Болтівець

СЛУЖБОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

МАКСИМЕНКА Сергія Дмитровича,

1941 року народження (с. Запруддя Рокитнянського р-ну Київської обл.), українця, доктора психологічних наук, професора, дійсного члена АПН України, директора Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Максименко С.Д. – відомий український психолог, засновник української школи генетичної психології, доктор психологічних наук (1991), професор (1992), дійсний член АПН України (1995).

Працював учителем, заступником директора з навчально-виховної роботи Дарницького дитячого будинку (1965-1970 рр.), викладачем, старшим викладачем кафедри психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького (1970-1975 рр.), заступником директора з наукової роботи Інституту психології УРСР (1975-1985 рр.), працює завідуючим лабораторією психології навчання (з 1985 р.), директором Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (з 1997 р.), академіком-секретарем Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України (з 1997 р.).

С.Д.Максименко – автор 10 підручників із загальної та педагогічної психології, співавтор першого в Україні підручника з педагогічної психології для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації, автор 12 монографій, близько 400 наукових праць з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, експериментально-генетичних методів вікової та педагогічної психології.

Обраний членом Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), головою Товариства психологів України (1998 р.), є головним редактором збірників наукових праць Інституту психології, журналу “Практична психологія та соціальна робота” АПН України. За період своєї науково-педагогічної діяльності підготував 16 докторів і 132 кандидатів психологічних наук, проводить значну просвітницьку та громадську роботу щодо піднесення психологічної культури сучасного українського суспільства та наукового авторитету України серед інших держав світу, які мають розвинений науково-технічний потенціал.

Нагороджений медаллю «За доблесну працю», Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України, орденом «Знак пошани», йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Принциповий, вимогливий до себе, уважний до людей. В колективі користується заслуженим авторитетом.

Службовий телефон/факс: 244-19-63.

Характеристика видана в Голосіївську районну в м. Києві державну адміністрацію.

Заступник директора з науково-

експериментальної та організаційної

роботи Інституту психології

ім. Г.С.Костюка АПН України                                                     С.І.Болтівець

(докладніше)

Інститут психології імені Г.С.Костюка

Академії педагогічних наук України

Максименко Сергій Дмитрович

Директор

Відомий український психолог, Заслужений діяч науки і техніки, академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України, дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор. Член Міжнародної ради психологів (США, 1991 р.), президент Товариства психологів України (1998 р.), засновник і декан першого в Україні медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (з 2000-2001 навч. р.), головний редактор «Наукових записок Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України», голова редакційної ради журналу «Практична психологія та соціальна робота» АПН України.

Нагороджений орденом «Знак пошани», медалями «За доблесну працю», «За заслуги» ІІІ ст., Почесними грамотами Міністерства освіти України.

Засновник української школи генетичної психології. Автор понад 430 наукових праць, серед яких – 10 підручників із загальної, експериментальної, вікової та педагогічної психології, співавтор першого в Україні підручника з педагогічної психології для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, автор 16 монографій з методологічних проблем розвивального навчання, проблем психології особистості, методологічної рефлексії проблем розвитку в психології, методів вікової та педагогічної психології, експериментально-генетичного методу. Це, зокрема, підручники «Основи загальної психології» і «Загальна психологія» (1999, 2000, 2001, 2002, 2004); навчальні посібники «Основи генетичної психології» (1998), «Психологія в соціальній і педагогічній практиці: методологія, методи, проблеми, процедури» (1998); монографії «Генетична психологія» (2000), «Розвиток психіки в онтогенезі» в 2-х томах (2002), «General Psychology» (2005), «Генезис существования личности» (2006).

Розроблені С.Д.Максименком формувальні і діагностичні методи включені до Європейського банку дослідницьких процедур із лонгітюдних досліджень при Інституті Макса Планка (Мюнхен).

Проводить значну просвітницьку та громадську роботу щодо піднесення психологічної культури сучасного українського суспільства та наукового авторитету України серед інших держав світу, які мають розвинений науково-технічний потенціал.

Науково-дослідний інститут психології розпочав свою діяльність                1 грудня 1945 року на основі постанови № 1573 Ради народних Комісарів УРСР від 01.10.1945 р.

Засновником Інституту і його директором протягом наступних 27 років був Григорій Силових Костюк (1899-1982) – всесвітньо відомий вчений і видатний організатор науки, фундатор української школи наукової психології та психологічної освіти в Україні. Найбільші досягнення Г.С.Костюка та його учнів пов’язані з розробкою фундаментальної проблеми співвідношення навчання, виховання і психічного розвитку, з обґрунтуванням умов, які забезпечують розвивальний характер педагогічних впливів.

Започатковану Г.С.Костюком стратегічну лінію науково-психологічних досліджень та впровадження їх результатів як в освітній сфері, так і в інших царинах суспільної практики успішно продовжує нині С.Д.Максименко.

Структура Інституту складалася спочатку з 6 відділів: загальної психології, дитячої психології, педагогічної психології, спеціальної психології, психопатології, історії психології. До відділу загальної психології входило 3 лабораторії: лабораторія з вивчення нервової діяльності, лабораторія з вивчення чутливості, лабораторія з вивчення мовлення і мислення. Відділ дитячої психології мав у своєму складі 2 кабінети: кабінет психології раннього та дошкільного віку, кабінет психології шкільного віку. Крім цього, було створено бібліотеку, а також адміністративно-технічний відділ.

У 1960 р. створено відділ психології навчання і відділ психології виховання, у 1963 р. – відділ профорієнтації і профконсультації, у 1964 р. – лабораторію з питань програмованого навчання, у 1967 р. – відділ дитячої психології розділено на два відділи: психології молодшого шкільного віку і психології дошкільного віку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №335 від 16.06.1992р. Інститут підпорядковано Академії педагогічних наук України, а постановою Кабінету Міністрів України № 978 від 6 грудня 1995 року Інституту було присвоєно ім’я засновника і першого директора Інституту  академіка Григорія Силовича Костюка.

Нині у складі Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України діє 18 лабораторій: історії психології ім. В.А.Роменця; методології і теорії психології; соціальної психології; загальної та етнічної психології; екологічної психології; психології особистості ім. П.Р.Чамати; психології соціально дез­адаптованих неповнолітніх; психології дошкільника; психології навчання ім. І.О.Синиці; організаційної психології; нових інформаційних технологій навчання; вікової психофізіології; науково-психологічної інформації; психології творчості; психології обдарованості; психодіагностики; консультативної психології та психотерапії; когнітивної психології. В Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України працюють дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій (за спеціальностями: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології; 19.00.02 – психофізіологія; 19.00.04 – медична психологія; 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи; 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія; 19.00.10 – організаційна психологія; економічна психологія).

Інститут психології ім. Г.С.Костюка проводить фундаментальні та пошукові дослідження, спрямовані на розв’язання актуальних теоретичних і методологічних проблем психології; здійснює наукові дослідження за замовленнями законодавчих, виконавчих та судово-правових органів державної влади, установ і закладів системи освіти, інших юридичних та фізичних осіб; бере участь у розробці програм, концепцій розвитку освіти, психологічної та педагогічної науки в Україні, проведенні психологічної експертизи рішень, постанов, документів, прогнозуванні їх психолого-педагогічних наслідків, підготовці рекомендацій щодо застосування результатів наукових психологічних досліджень в педагогічній та суспільній практиці; надає науково-практичну допомогу установам і закладам системи освіти, законодавчим, виконавчим та судово-правовим органам, іншим організаціям, у тому числі і на договірних засадах; видає наукові монографії, збірники, підручники, методичні посібники, психологічні журнали, інші види друкованої продукції та інформаційних матеріалів; створює умови для стажування науковців, викладачів, практичних психологів, інших спеціалістів у галузі психології в підрозділах Інституту; здійснює координацію наукової діяльності кафедр психології, психологічних центрів, лабораторій, психологічних служб, які функціонують у державних структурах або виконують державні замовлення; організує і проводить наукові та науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари з різних напрямів психологічної науки й практики, веде пропаганду психологічних знань і результатів діяльності Інституту в Україні та за її межами; представляє українську психологічну науку й практику на міжнародному рівні, бере участь у міжнародних програмах, а також з’їздах, конференціях, симпозіумах, що проводяться в інших країнах, організовує науково-практичні заходи із запрошенням іноземних фахівців.

На найближчу перспективу передбачено створення у встановленому порядку в різних містах і селах України мережі наукових і науково-практичних центрів, лабораторій як підрозділів, філіалів Інституту, покликаних сприяти розвитку психологічної думки і піднесенню рівня психологічної культури населення України, надання йому психологічної допомоги.

Адреса Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України:

вул. Паньківська, 2, м. Київ, 01033.

Тел. (044) 244-33-20; факс: (044) 244-19-63

E-mail: inst_psychol@hotmail.com

(докладніше)

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Максименко Сергій Дмитрович, народився 15 грудня 1941 року в селі Запрудді Рокитнянського району Київської області в сім’ї колгоспників.

В 1948 році вступив до Запруднянської середньої школи і закінчив повний курс навчання в 1959 році. Після закінчення школи працював причіплювачем-трактористом. В 1960 році поступив у Київський державний педагогічний інститут ім. О.М.Горького на педагогічний факультет і закінчив його в 1965 році, одержавши вищу освіту за спеціальністю методика початкового навчання і дефектологія.

Після закінчення інституту, з серпня 1965 року, був направлений на роботу в Дарницький дитячий будинок на посаду вчителя, а з жовтня місяця 1965 року був переведений на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи й працював на цій посаді по вересень 1970 року. В 1970 році поступив в аспірантуру на кафедру психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького і закінчив її в жовтні місяці 1973 року.

Після закінчення аспірантури був направлений викладачем на кафедру психології Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького, де і працював по серпень місяць 1975 року.

З серпня 1975 року по 1985 р. працював заступником директора Науково-дослідного інституту психології УРСР з наукової роботи. У 1985-1997 роках – завідувач лабораторії психології навчання Інституту психології, завідувач кафедри психології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. В 1995 році обраний дійсним членом Академії педагогічних наук України. З 1997 року – директор Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології АПН України.

Обраний членом Міжнародної ради психологів (США, 1991), головою Товариства психологів України (1998), є головним редактором «Наукових записок», «Збірника наукових праць» Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України», журналу «Практична психологія та соціальна робота», «Психологічної газети» та книжкового видання «Психологічний інструментарій», членом редколегій багатьох інших наукових видань.

Заслужений діяч науки і техніки України (2001), автор понад 420 опублікованих наукових праць. За період науково-педагогічної діяльності підготував 18 докторів і 170 кандидатів наук.

Дружина – Пелішенко Наталія Валентинівна, 1960 р. народження, інвалід І групи. Донька – Максименко Ксенія Сергіївна, 1984 р. народження, студентка магістратури факультету соціології та психології Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

(С.Д.Максименко)

Література про академіка Максименка С.Д.

1. Губко О.Т., Болтівець С.І. Вірний лицар Псіхеї // Освіта. – 2002. – 16-23 січня.

2. Боришевський М.Й., Чепелєва Н.В., Куценко Г.В., Тищенко С.П., Шатирко Л.О. Генетична психологія на вістрі проблем навчання, виховання і розвитку (До 60-річчя від дня народження С.Д.Максименка) // Актуальні проблеми сучасної української психології. До 60-річчя від дня народження академіка С.Д.Максименка: Наук. зап. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред. члена-кореспондента АПН України Н.В.Чепелєвої. – К.: Нора-прінт, 2002. – Вип. 22. – С. 3-14.

3. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Максименко С.Д. // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва. – К.: РІК «Одекс Плюс», 1999. – Т. 1. – С. 88.

4. Папуча М.В. Генетична психологія С.Д.Максименка // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України /За ред С.Д.Максименка. – К., 2001. – Т. ІІІ, ч. 8. – С. 14-21.

5. Боришевський М., Чепелєва Н., Куценко Г., Тищенко С., Шатирко Л. Сергій Максименко: генетична психологія у проблемному контексті нав­чання, виховання і розвитку // Психологія і суспільство. – 2003. – № 1. – С. 4-12.

6. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Максименко Сергій Дмитрович // Хто є хто. Україна в ІІІ тисячолітті: Економіка. Культура. Наука. Київ та регіони. 2003-2004. – К.: АТ «Поліграфкнига, 2003. – С. 8-9.

Новини:

Розділи сайту:

С. Д. Максименко - спеціаліст та людина


Біографія С. Д. Максименка


Деякі з останніх нагород, премій та дипломів


Бібліотека творів і виступів С. Д. Максименка


Фотоальбом

Спілкування: